З історії монастиря

Свято-Михайлівський храм с. Верхи побудований в 1742 році на кошти власника цих земель Марка Рачинського і призначався для потреб ченців василіанського монастиря. Перший писемний спомин про монастир і його фундатора виявлено під 1703 роком. 
Монастирське приміщення було вибудоване в одну лінію, дах покритий ґонтом. Келії розміщувались по обидва боки коридору: трохи більша за розмірами — «старшинська», з коморою і роздягальнею, деякі, без грубок і підлоги, замінені на підсобки. В кінці будівлі — кухня, за нею — так званий бровар і інші господарські споруди.
Михайлівська церква фото 1961 року.

При монастирі діяло училище, у якому навчалося понад півсотні хлопчиків. Саме у цьому духовному училищі здобув систематичну освіту майбутній митрополит Санкт-Петербурзький і Новгородський Антоній(Григорій Рафальський).

Митрополит Антоній

Відомі імена деяких настоятелів Свято-Михайлівського монастиря. На початку XVIII ст. ігуменом був Климент Рожнятовський, в кінці 1798 року — Сімеон Войнілович, на поч. XIX ст., в 1802 році — Філімон Ніджвіцький. Останнім суперіором Верхівського монастиря значиться Граціан Крупський (народився в 1760р.), людина освіче¬на, грамотна. Освіту він здобував у Ярославлі, деякий час працював у навчальних закладах Острога, маючи вчене звання «професор». Духовний сан отримав у 26-річному віці.
В кінці 1827 року в римсько-католицькій духовній колегії відбулось визначення про ліквідацію зайвих базиліанських монастирів і перетворення їх на різні потреби уніатських церков. В цьому ж році припинив своє існування Верхівський Свято-Михайлівський монастир, а церкву було перейменовано в приходську.

Наталія Пась